Andy LaPlegua, знаходячись на хвилі успіху, не примусив довго чекати своїх чисельних прихильників на новий повноформатний творчий доробок.

Тихенько згорнувши діяльність під вивіскою Icon Of Coil, пан Енді поступово розгорнув діяльність під трьома новими – Combichrist, Panzer AG та Scandy. Одночасно музикант позбавився від необхідності узгоджувати творчі плани з будь-ким, взявши ініціативу повністю до своїх рук. Його колеги по Icon Of Coil в принципі довго зволікати з власними проектами не стали, особливо це стосується Себастіана Комора (Sebastian Komor – Monofader, Zombie Girl та ін.).

Музика Combichrist вже традиційно пишеться за начебто простим рецептом: для кожного треку підбирається влучний, кричущий слоган, який гармонійно огортається потужними танцювальними техно-індустріальними ритмами, які в свою чергу фактично повністю витіснили із звучання проекту rhythm’n’noise (а саме так Combichrist звучав на перших записах).

Новий альбом в цілому повторює шлях попередника, однак слід зазначити те, що деякі композиції відносять слухача до інших двох проектів музиканта. Так, «Brain Bypass», «In The Pit» змусить згадати Scandy, а «Deathbed», «Red» – Panzer AG відповідно. Те саме можна сказати про деякі частини інших треків. Що це таке – армійський принцип ротації чи просто намагання популяризувати інші свої проекти – сказати важко. Принаймі ці музичні нюанси жодним чином не дисонують з іншим матеріалом та не викликають якихось неприємних вражень. В усьому іншому – це звичний, впізнаваний звук Combichrist. Ну і головна характерність цих типічних треків – всі вони навипередки змагаються за звання найхітовішого, найпотужнішого, найтанцювальнішого треку. Треба сказати, що без цього вміння створювати саме такі вибухові треки Енді ніколи б не зміг добитись такого шаленого успіху із цим проектом.

Обмеженим накладом цей альбом вийшов у дводисковому варіанті. І саме з цим варіантом релізу варто б пов’язати один цікавий нюанс. Другий диск... значно цікавіший! Особливо він сподобається тим, хто шанує такий електронний напрям як hard techno, оскільки він домінує на цьому диску, лише «Body:Part» написано в стилі techno/electro, ну і останній трек – «Shut And Bleed» – служить нагадуванням про те, яким колись rhythm’n’noise проектом був Combichrist.

Другий диск звучить дещо монотонніше, ніж перший (оскільки тут не діє улюблений для Енді принцип «все й одразу»), але складається враження, що перші 14 треків – це заробіток на хліб, ремесло завдяки популярності, а другий – демонстрація поточних вподобань Енді. Хоча хтозна, це може бути й ознака майбутніх музичних видозмін для Combichrist або ж взагалі своєрідний анонс... чергового нового проекту музиканта. Схоже, що Енді не має особливих сантиментів до відпрацьованих та неактуальних проектів. До таких вже сміливо можна віднести згаданий на початку Icon Of Coil.

Що стосується Combichrist в цілому, то проект претендує на звання техно-індустріального HIM :) – норвезький артист вже зібрав величезну армію прихильників, що фактично є неповторним прецендентом для нинішньої постіндустріальної сцени, а також придумав собі, як і фінські парубки, свій власний «love metal» - techno body music.

PS оцінку альбому слід розуміти так:
1 CD - 4/10
2 CD - 8/10
в середньому маємо... те, що маємо :)

Текст повідомлення

Відправити!

Сторінки: